Moodle ВСП К-П ФКХП НУХТ

Метою вивчення навчального предмета (дисципліни) «Технології (Впровадження та експлуатація програмного забезпечення інформаційних систем)» є ознайомлення студентів з методами та засобами введення, виведення, обробки, збереження, передачі різних типів інформації. Основна увага має бути приділена формуванню практичних навичок роботи з комп’ютером, вивченню прикладного програмного забезпечення та його функціональних можливостей. Повинні детально вивчити апаратне забезпечення персонального комп’ютера, систему паралельних і послідовних інтерфейсів.

Завданням є формування цілісного уявлення про проектно-технологічний тип комп’ютерного напрямку як універсального, що необхідний сучасному спеціалісту в галузі електротехніки, програмного забезпечення та інтеграції апаратно-програмного забезпечення. Усвідомлення значення інженерно-технічних професій як однієї з ланок розвитку інфраструктури України. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій студентів через ознайомлення з розвитком комп’ютерної техніки, комп’ютерної графіки, з розвитком і досягненням сучасних технологій у технічній галузі. Послідовне включення студентів у всі етапи цілісного процесу роботи з комп’ютером, використанням програмного забезпечення з метою формування предметної компетентності. Реалізація готовності до професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, виховання та розвитку особистості.

         Мета навчання передбачає оволодіння студентами іншомовним досвідом, який забезпечує сформованість у них іншомовної комунікативної компетентності на рівні незалежного користувача.     

          Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на основі взаємопов’язаного оволодіння іноземною мовою і культурою народу, що нею спілкується. Такий підхід зумовлює формування готовності студентів до іншомовної міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець другого курсу студенти коледжу, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня В1.

         Цей рівень характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. 

          Завдання полягає у формуванні вмінь: 

● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; 

● розуміти на слух зміст автентичних текстів; 

● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; 

● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; 

● адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; 

● використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; 

● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

● висловлювати свої думки, почуття та ставлення; 

● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; 

● обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; 

● ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

            У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції. 

         Мета навчання передбачає оволодіння студентами іншомовним досвідом, який забезпечує сформованість у них іншомовної комунікативної компетентності на рівні незалежного користувача.     

          Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на основі взаємопов’язаного оволодіння іноземною мовою і культурою народу, що нею спілкується. Такий підхід зумовлює формування готовності студентів до іншомовної міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець другого курсу студенти коледжу, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня В1.

         Цей рівень характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. 

          Завдання полягає у формуванні вмінь: 

● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; 

● розуміти на слух зміст автентичних текстів; 

● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; 

● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; 

● адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; 

● використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; 

● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

● висловлювати свої думки, почуття та ставлення; 

● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; 

● обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; 

● ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

            У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції. 

Формування правової держави вимагає підвищення правової культури серед наседення. Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню активності особи та вимагає глибокого розуміння нею процесів, що відбуваються у суспільстві, їх сутності, особливостей організації, функціонування та керування ними.

Усе це зумовлює особливу актуальність вивчення державно-правових явищ, які є одним з провідних засобів впорядкування відносин у суспільстві, і саме цим зумовлене введення у систему фахової підготовки курсу "Основи правознавства"

Навчальний предмет (дисципліна), присвячений вивченню основ компютерної схемотехніки та архітектури комп'ютерів. Він разом з іншими складають теоретично-практичну основу сукупності компетентностей, що формують профіль фахівця в галузі інформаційних технологій.

Актуальність предмета (дисципліни) обумовлена об'єктивною необхідністю успішного засвоєння майбутніми ІТ-фахівцями принципів функціонування комп`ютерної техніки та оброблення цифрової інформації, формування навиків цифрового моделювання, вміння використовувати отримані знання при розробці устаткування в сфері інформаційних технологій, що зараз охоплює майже всі сфери життєдіяльності.

Предмет навчальної дисципліни «Теорія алгоритмів» включає в себе вивчення базових понять теорії алгоритмів, розгляд формальних моделей алгоритмів та алгоритмічно обчислюваних функцій, питань обчислюваності, розв’язності та нерозв’язності масових проблем.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових розділів:

1. Класична теорія алгоритмів.

2. Математичні основи аналізу алгоритмів.

3. Рекурсивні алгоритми.

4. Хешування.

5. Класи складності P і NP.

Під час вивчення матеріалу наведених розділів дисципліни потрібно звертати увагу студентів на розумінні основної ролі людини в розв’язані будь-якої задачі за допомогою побудови алгоритму розв’язку поставленої задачі з використанням комп’ютерної техніки.

Викладаючи дисципліну, лектор переважно користується прикладами задач, які виникають на виробництві за профілем майбутньої спеціальності студентів, що сприяє кращому розумінню і засвоєнню матеріалу, а також підвищує рівень професіональної підготовки майбутнього спеціаліста.

Для самостійного вивчення окремих тем дисципліни студентам повинні рекомендуватися методичні вказівки і література, яка висвітлює матеріал навчальної дисципліни.

Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія алгоритмів» є всебічна підготовка молодших спеціалістів (молодшого фахового бакалавра), фахівців зі спеціальності 122«Комп’ютерні науки», навчання студентів основам побудови алгоритмів та оцінювання їх складності при вирішуванні комбінаторних задач, задач символьної, графічної та іншого виду обробки.

Завдання навчальної дисципліни «Теорія алгоритмів» є засвоєння базових знань з основ теорії алгоритмів які є теоретичним фундаментом програмування. Апарат теорії алгоритмів необхідний для адекватного моделювання предметних областей, створення сучасних програмних та інформаційних систем.

Метою  вивчення навчального предмета (дисципліни) «Технології (Впровадження та експлуатація програмного забезпечення інформаційних систем)» є ознайомлення студентів з методами та засобами введення, виведення, обробки, збереження, передачі різних типів інформації. Основна увага має бути приділена формуванню практичних навичок роботи з комп’ютером, вивченню прикладного програмного забезпечення та його функціональних можливостей. Повинні детально вивчити апаратне забезпечення персонального комп’ютера, систему паралельних і послідовних інтерфейсів.

Завданням є формування цілісного уявлення про проектно-технологічний тип комп’ютерного напрямку як універсального, що необхідний сучасному спеціалісту в галузі електротехніки, програмного забезпечення та інтеграції апаратно-програмного забезпечення. Усвідомлення значення інженерно-технічних професій як однієї з ланок розвитку інфраструктури України. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій студентів через ознайомлення з розвитком комп’ютерної техніки, комп’ютерної графіки, з розвитком і досягненням сучасних технологій у технічній галузі. Послідовне включення студентів у всі етапи цілісного процесу роботи з комп’ютером, використанням програмного забезпечення з метою формування предметної компетентності. Реалізація готовності до професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, виховання та розвитку особистості.

Курс призначений для підготовки  «молодшого спеціаліста»  спеціальності  122 «Комп’ютерні науки»   з дисципліни "Вища математика". Його укладено відповідно до чинної програми з вищої математики. Метою курсу є ознайомлення студентів з основами математичного апарату , необхідного для розв'язання теоретичних та практичних задач; вироблення навичок математичного дослідження та самостійного вивчення навчальної літератури з  вищої математики; отримання фундаментальної математичної підготовки для аналізу та моделювання різноманітних процесів, вивчення інших дисциплін математичного циклу.
 

Навчальна практика з об’єктно-орієнтованого програмування логічно продовжує вивчення сучасних систем програмування та передбачає удосконалення умінь і навичок програмування засобами мови програмування С#.

Предмет навчальної дисципліни «Організація баз даних та знань» включає в себе вивчення базових понять баз даних, систем керування базами даних мови запитів.

Метою дисципліни «Організація баз даних та знань» є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок застосування інформаційних технологій на основі використання основних принципів роботи по створенню додатків баз даних та розробки інженерних рішень на основі застосування персональних комп’ютерів та комп’ютерних мереж.

Завдання дисципліни – під час викладання дисципліни «Організація баз даних та знань» необхідно використовувати зацікавленість студентів у застосуванні обчислювальної техніки у обраній спеціальності, широко налагоджувати між предметні зв’язки, особливо із спеціальними дисциплінами. Навчити моделювати предметне середовище та створювати логічну структуру баз даних та інтерфейс користувача до них, розв’язувати задачі на основі інформаційних технологій обробки даних з використанням типових програм та різноманітним математичних моделей та методів.

Менеджмент - це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу."     Пітер Ф. Друкер

      Історія управлінської думки має свої корені, які йдуть в глибину віків і тисячоліть. Висловлювання щодо проблем управління вчені знаходять і на єгипетських папірусах, і на глиняних табличках з міжгір'я Тигру та Євфрату. Проте, поєднувати їх з менеджментом прямо неможливо, тому що це були восновному рекомендації щодо державного управління.

     Протягом усієї історії люди захоплювалися такими постатями, як Олександр Македонський і Наполеон, Генрі Форд, Стів Джобс чи Біл Гейтц, більше, ніж видатними вченими, мислителями та поетами. Успіхи цих діячів спричинювалися не лише тим, що вони знали, чого і як хотіли б досягти. Найдивовижнішим завжди здавалося те, що вони вміли підпорядковувати собі інших і змушувати їх свідомо, наполегливо, майже добровільно діяти для досягнення поставленої мети. Вміння керувати чи то виробництвом, чи армією, чи державою завжди вважалося і називалося мистецтвом або талантом. Від нього залежала доля держав, війн, народів і окремих людей.

      Але у ХХ ст. підприємств, організацій, військових підрозділів і самостійних держав стало настільки багато, а їх взаємодії стали такі тісні та різноманітні, що чекати та шукати управлінський талант на кожну керівну посаду стало ніколи і нікому.

     Саме тому мистецтво управління перетворилося у науку управління - менеджмент (від англ. "management" - управління, завідування, організація).

         Мета навчання передбачає оволодіння студентами іншомовним досвідом, який забезпечує сформованість у них іншомовної комунікативної компетентності на рівні незалежного користувача.     

          Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на основі взаємопов’язаного оволодіння іноземною мовою і культурою народу, що нею спілкується. Такий підхід зумовлює формування готовності студентів до іншомовної міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець другого курсу студенти коледжу, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня В1.

         Цей рівень характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. 

          Завдання полягає у формуванні вмінь: 

● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; 

● розуміти на слух зміст автентичних текстів; 

● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; 

● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; 

● адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; 

● використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; 

● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

● висловлювати свої думки, почуття та ставлення; 

● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; 

● обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; 

● ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

            У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.